ДЕЩО ПРО ДОТРИМАННЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

«Коли наші королі у протиріччі з нашою конституцією, ми змінюємо наших королів». Ці слова належать видатному британському політику і державному діячу XX століття Вінстону Черчиллю (1874-1965), який у 1940-1945 та 1951-1955 роках був прем’єр-міністром Великої Британії.

Виходячи з цих слів, можна одразу зробити висновок, що саме є більш важливішим для керівництва цієї держави.

А як же це відбувається в Україні? І як українська влада відноситься до Основного Закону держави?

Ось тільки один приклад.

Верховна Рада України на своєму пленарному засіданні 17 липня 2024 року прийняла в другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану в Україні» (реєстраційний № 7331 від 29 квітня 2022 р., суб’єкт права законодавчої ініціативи – Кабінет Міністрів України), який має набути чинності після його підписання Президентом України.

Начебто пропозиція Кабінету Міністрів України непогана, навіть гарна – спрощення умов провадження господарської діяльності в період воєнного стану. Але… Абсолютно неторкаючись питання доцільності або недоцільності цієї урядової ініціативи та конкретних норм цього Закону, Асоціація вважає за необхідне зауважити наступне.

Так, Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України:

1) після проведення експертизи підготовленого до другого читання законопроекту за реєстраційним № 7331 від 29 квітня 2022 р. у своїх зауваженнях зазначило, що «законопроєкт містить положення, які не відповідають Конституції та законам України, а також не враховують юридичну позицію Конституційного Суду України», та наприкінці вказало, що «з огляду на концептуальні вади законопроекту, зокрема те, що законопроект не враховує конституційні норми щодо здійснення господарської діяльності в межах, не заборонених законом, не спрямований на утвердження гарантій захисту суб’єктів права власності та господарювання та не містить завершених механізмів і способів регулювання питання щодо вірогідного спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного чи надзвичайного стану, законопроєкт у такій редакції підлягає відхиленню»;

2) після проведення повторної юридичної експертизи підготовленого до другого читання вищевказаного законопроекту зазначило, що «законопроєкт так само, як і попередній його варіант, викликає зауваження щодо недотримання в ньому вимог Конституції України, зокрема в частині неприпустимості делегування парламентом його конституційного повноваження щодо визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва іншому органу державної влади».

Що маємо у підсумку?

1. Незважаючи на те, що Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України у своїх зауваженнях двічі звертало увагу на недотримання у законопроекті за реєстраційним № 7331 від 29 квітня 2022 р. вимог Конституції України, Голова Верховної Ради України поставив цей законопроект на голосування.

Питання № 1. Чи може суспільство довіряти Голові Верховної Ради України, який знаючи, що законопроект не відповідає вимогам Конституції України, ставить його на голосування та ще голосує за його прийняття?

2. При голосуванні 17 липня 2024 року щодо законопроекту за реєстраційним № 7331 від 29 квітня 2022 р. за його прийняття проголосувало 237 народних депутатів («Слуга народу» – 173, «Довіра» – 16, «Європейська солідарність» – 13, «Відновлення України» – 13, «Голос» – 10, «За майбутнє» – 8, позафракційні – 4), проти – 15 (усі від об’єднання «Батьківщина»), утрималось – 5, не голосувало – 63 народних депутата.

Питання № 2. Чи може суспільство довіряти таким народним депутатам, якщо вони на підставі статті 79 Конституції України приймали перед Верховною Радою України присягу, у якій присягали «додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників», а потім знаючи, що законопроект не відповідає вимогам Конституції України, все ж таки голосували за його прийняття?

3. Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України має свій затверджений штатний розклад та відповідний фонд заробітної плати.

Питання № 3. Навіщо потрібний такий підрозділ в Апараті Верховної Ради України, якщо до його зауважень та висновків стосовно законопроектів ніхто не прислухається та на них не реагує?

Звісно, що усі наведені питання є риторичними.

І це тільки один-єдиний приклад.

А потім усі говорять про недосконалість та прогалини у законодавстві України, проблеми його ефективності, недотримання принципу верховенства права, неврегульованість правовідносин, різні корупціогенні фактори чинного законодавства…

P.S. За станом на 19 серпня 2024 року Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану в Україні» (реєстраційний № 7331 від 29 квітня 2022 р.) був тільки завізований у головному комітеті (Комітет з питань економічного розвитку) та ще навіть не підписаний Головою Верховної Ради України.

А вже пройшов повністю один місяць з дня його прийняття.

Джерело фото: https://www.freepik.com/