Черговий наїзд влади на бізнес (частина 2)

Отже, Закон України від 9 червня 2026 р. № 4903-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» з самого початку викликав багато нарікань та зауважень.

1. Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України у своїх Зауваженнях до законопроєкту за реєстр. № 15111-д, підготовленого до другого читання (лист № 07/02-2026/107025 від 08 травня 2026 р.), чітко зауважило, що:

– назва проєкту не відповідає його змісту, оскільки ним передбачається також внесення змін до законів України, не пов’язаних з оподаткуванням доходів, отриманих через цифрові платформи, зокрема до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням»;

– внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням», якими запроваджується вивізне (експортне) мито на граніт необроблений або начорно оброблений, граніт лише розрізаний, розпиляний чи розділений іншим способом на блоки або плити прямокутної чи квадратної форми, інші камені для монументів чи будівництва, не відповідає частині першій статті 31 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, згідно з якою Сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв’язку з вивезенням товарів на іншу територію.

Тому зазначений підпункт слід виключити.

2. Згідно пункту 2 частини першої статті 91 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» пояснювальна записка, яка подається до законопроєкту, має містити «обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття».

В той же час, у пояснювальній записці до законопроєкту за реєстр. № 15111-д зазначається наступне:

«6. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття

Прийняття законопроекту сприятиме:

запровадженню в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, що дозволить підвищити рівень дотримання вимог податкового законодавства;

створенню прозорого та справедливого податкового середовища;

виконанню міжнародних зобов’язань України як країни-кандидата на членство в ОЕСР;

наближенню України на шляху до членства в Європейському Союзі шляхом гармонізації національного податкового законодавства з правом ЄС;

виконанню міжнародних зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом;

збільшенню потенційних податкових надходжень до бюджету України».

І все! Хто та на якій підставі запропонував ставки вивізного (експортного) мита на види каменю саме в розмірі 0,3 євро за один кілограм ваги нетто товару, а не, наприклад, 0,2 чи 0,5 євро, достеменно невідомо.

Також невідомо, чому ці ставки мають діяти протягом саме 10 років, а не протягом п’яти років чи трьох років після завершення воєнного стану в Україні.

Тобто, виходить, що ці цифри просто взяті «зі стелі».  

Крім того, невже було важко підрахувати «збільшення потенційних податкових надходжень до бюджету України», взявши за основу відповідні фактичні показники експорту видів каменю за кодами УКТ ЗЕД 2516 11 00 00, 2516 12 00 00, 2516 90 00 00 за останні декілька років.

Отже, запропоновані Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ставки вивізного (експортного) мита на види каменю не мають відповідного фінансово-економічного обґрунтування, хоча згідно частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (а як по-іншому можна назвати «збільшення потенційних податкових надходжень до бюджету України»), суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

3. ЧлениКомітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики вже взяли за правило вносити зміни і доповнення саме після прийняття законопроєкту в першому читанні та при його розгляді до другого читання, коли усі пропозиції та поправки мають вносити тільки народні депутати України.

Це стосується, наприклад:

1. Закону України від 16 липня 2025 р. № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства», яким, зокрема, статті 274 і 277 Податкового кодексу України були доповнені новими пунктами, які пов’язані зі  ставками податку за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Більш детальніше про це див. в інформації у розділі «Новини» від 25 вересня 2025 року.

2. Закону України від 10 жовтня 2024 р. № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», яким, зокрема, встановлена мінімальна ціна реалізації одиниці товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) для граніту в якості сировини для бутового каменю не менше як 6,50 доларів США за 1 тонну.

Більш детальніше про це див. в інформації у розділі «Новини» від 08, 10 і 14 жовтня та 01 листопада 2024 року.

Таким чином, влада постійно декларує свої наміри щодо посилення боротьби з корупцією, зменшення тиску на бізнес, дерегуляції господарської діяльності, покращення інвестиційного клімату тощо, а насправді підприємства «мають те, що мають».

Також детальну інформацію щодо запровадження ставок вивізного (експортного) мита на види каменю можна подивитися на вебсайті ТОВ «Інформаційне агентство «Надра.Інфо» https://nadra.info/ у розділі «Новини» від 16 червня 2026 року (Блоки обкладають митом – виробники попереджають про катастрофу) та на вебсайті Національної асоціації добувної промисловості України https://neiau.com.ua/ у розділі «Новини» від 17 червня 2026 року (Український лабрадорит більше не повинен працювати на чужі економіки).

Джерело фото: freepik.com